глини

глины - clays - Töne, Ton, Lehm - тонкоуламкові осадовi гiрськi породи, здатнi утворювати з водою пластичне тiсто, що пiсля висихання зберiгає надану йому форму, а пiсля випалу набирає твердості каменю. Містить понад 50% часточок розміру менше 0,01 мм. ( у т.ч. 25% - менше 0,001 мм). Комплекс глинистих мiнералiв: каолiнiт, монтморилонiт та гiдрослюда. При збільшенні кількості грубоуламкового матеріалу Г. переходять в алеврити та піски. Гол. хім. компоненти Г.: SiO2 (30-70%), Аl2О3 (10-40%), Н2O (5-10%), крім того присутні Fe2O3 (FeO), TiO2, CaO, MgO, К2O, Na2O, CO2 та ін. За характером технол. вимог пром-сті серед Г. виділяють чотири найбільш важливі групи: легкоплавкі, вогнетривкі та тугоплавкі; каоліни; адсорбційні (високодисперсні монтморілонітові). Г. становлять бл. 50% всіх осадових г.п. земної кори. В Україні найбільш цінні в господарському відношенні Г. є в межах Українського щита (Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Черкаська, Кіровоградська та Хмельницька обл.) та на Півн.-Зах. Донбасі. Родовища бентонітових Г. експлуатують у Черкаській та Закарпатській областях. Полімінеральні глинисті породи поширені у осадових відкладах всієї України – їх використовують численні цегельні та цементні заводи.